підбивати

-а́ю, -а́єш, недок., підби́ти, підіб'ю́, підіб'є́ш, док., перех.

1) також без додатка. Прибивати що-небудь зі споду чогось або що-небудь до чогось. || Приладновувати, прикріплювати що-небудь з вивороту чогось. || Підставляти підкладку або хутро до верхньої одежі.

2) Ударом знизу вгору штовхати що-небудь. || у сполуч. зі сл. кашкет, шапка і т. ін. Сунути головний убір вгору, спереду назад. || у сполуч. зі сл. волосся, вуса і т. ін. Рухом руки вгору підправляти зачіску, вуса тощо. || Розтрушуючи, підкидати вгору траву, солому і т. ін.

3) Легкими ударами, поштовхами робити пухкою, м'якою перину, подушку і т. ін. || Вітром розвівати, розпушувати (пір'я, волосся і т. ін.). || у сполуч. зі сл. тісто, опара і т. ін. Сколочуючи, робити тісто густішим, пухкішим. || Здіймати ногами, колесами і т. ін. (пил, пилюку тощо).

4) перен. Схиляти, спонукати або під'юджувати до чого-небудь; підмовляти. || Бути причиною, стимулювати виконання якого-небудь вчинку, дії. || Нещирими діями, словами і т. ін. зваблювати, спокушати, знаджувати кого-небудь. || Підбурювати, бунтувати, підмовляти когось проти кого-, чого-небудь. || Бути причиною, стимулювати негативне ставлення до кого-, чого-небудь. Підбивати на гріх.

5) Ударом, вагою і т. ін. змушувати падати, схилятися кого-, що-небудь або спричиняти пошкодження чогось. || Вбивати або ранити, уражати ударом чи пострілом із чого-небудь. || Вибухом, пострілом виводити з ладу, псувати (бойову техніку, автомашини).

6) тільки док., перен. Пригнічувати, позбавляти сили, бадьорості, знесилювати кого-небудь.

7) Легкими поштовхами посувати що-небудь під щось. || Укладати сіно, морську траву, волос і т. ін., виготовляючи або ремонтуючи меблі. || Ударами виштовхувати, вибивати що-небудь з-під чогось. || Ударами або поштовхами переміщати що-небудь.

8) перен. Підкоряти своєму впливові, установлювати свою владу; підкоряти.

9) Підсумовувати після перевірки підрахунків. || Робити підрахунки чого-небудь. || Узагальнюючи, робити висновок.